Програми вступних випробувань з історії

Укладач: Т.В. Глущенко

Програму розглянуто та схвалено
на засіданні Циклової комісії
Протокол № 5 від «19» січня 2015р.

Схвалено на засіданні Педагогічної ради Коледжу
Протокол № 4 від «12» лютого 2015р.

Вступ

Програма з історії України спрямований на повторення, засвоєння матеріалу, необхідного для підготовки до тестування. Його структура відповідає розділам шкільної програми і передбачає такі напрямки:

• виклад основних подій (факти і дати), що допоможе абітурієнтам удосконалити вміння встановлювати хронологічну послідовність основних явищ, процесів, подій в історії України, співвідносити їх з відповідною епохою;
• засвоєння понять і термінів, що характеризують кожен історичний період;
• характеристику визначних історичних діячів, діяльність яких пов’язана з відповідними періодами вітчизняної історії.

Центральне місце у методиці викладання, засвоєння матеріалу займає робота зі структурно-логічною схемою (СЛС) – умовно-графічне унаочнення дозволяє зосередити оптимальну кількість навчального матеріалу в конспекті, сприяє розвитку абстрактного мислення, удосконалює вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Крім цього, курс підготовки передбачає вироблення таких умінь, як:

• конкретизувати (відносити дати, події до відповідних історичних періодів, епох; визначати приналежність місцевості до певних регіонів; відносити конкретних осіб, групи людей до певних етнічних, соціально-економічних, політичних груп);
• виявляти головне (характерні риси; зміни у житті людей, політиці, економіці, суспільстві; виокремлювати етнічні, соціальні, політичні групи);
• групувати історичну інформацію за вказаною ознакою;
• аналізувати і оцінювати істинність суджень, спираючись на власні   історичні знання;
• працювати з історичними джерелами, документами (отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв'язку зі змістом джерела);
• встановлювати послідовність подій у часі, спираючись на знання історичних епох.

Практична частина курсу передбачає закріплення теоретичного матеріалу виконанням апробованих, авторських тренувальних тестів, що за формою, змістом відповідають чинній шкільній програмі  з історії України за 6, 7, 8, 9 класи.

Тестові завдання дозволяють перевірити власні знання історичних фактів, дат, хронологічних меж явищ, сутності історичних подій, уміння аналізувати, оцінювати істинність суджень, конкретизувати їх, установлювати причини, передумови, наслідки подій, явищ.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Тема 1

ВСТУП. СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ
УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

1. Теоретико-методологічні засади курсу.
2. Стародавня історія України.
3. Ранній залізний вік. Кочовики. Антична колонізація Північного Причорномор’я.
4. Слов’яни.

1 Предмет, хронологічні і просторові рамки, функції історії України. Принципи і методи пізнання історичних явищ. Методологія і періодизація курсу. Марксистський і цивілізаційний підходи щодо вивчення історичних явищ. Категоріальний апарат. Джерелознавство. Історіографія історії України.

2 Кам’яний вік. Палеоліт. Первісне людське стадо. Архантропи. Палеоантропи (неандертальці). “Homo sapiens” (кроманьйонці). Родовий лад. Племінна організація суспільства. Давні форми релігії. Мезоліт. Винайдення лука. Привласнюючі форми господарювання. Матріархат. Неолітична революція. Відтворюючі форми господарювання. Приручення тварин. Керамічний посуд. Землеробсько-скотарська і мисливсько-рибальська зони. Енеоліт. Металеві вироби. Орне землеробство. Патріархат. Сусідська община. Трипільська культура. Ремесло. “Протоміста”. Бронзовий вік. Перший великий суспільний поділ праці. Металургія бронзи. Розвиток ідеологічних уявлень.

3 Виробництво заліза. Другий великий  суспільний поділ праці. Кочові скотарські племена. Нові етнічні спільноти. Писемні свідчення. Кіммерійці. Скіфи. Велика Скіфія. Суспільний лад. Політичний устрій. Господарство. Культура і релігія скіфів. Мала Скіфія. Сармати. Таври. Готи. Гуни. Античні міста Північного Причорномор’я. Грецька колонізація. Рабовласницький спосіб виробництва. Політичний устрій. Господарство. Культура. Політеїстична релігія. Хозари. Авари.

4 Слов’яни. Їх походження і розселення. Писемні джерела про слов’ян. Археологічні культури. Анти. Слов’яно-готське протистояння. Союзи східнослов’янських племен. Господарство. Ремесло. Суспільні відносини. Воєнні походи. Поява міст. Культові споруди. Язичництво. Сумщина у давню добу.

Тема 2

УКРАЇНА В ДОБУ РАННЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ.
ДАВНЬОРУСЬКИЙ ПЕРІОД
(ІХ-ХІV ст.)

1. Передумови виникнення Давньоруської держави.
2. Державний устрій і соціальна структура Київської Русі. Історичний розвиток Київської Русі.
3. Політична роздробленість. Галицько-Волинське князівство.
4. Русь і Степ.

1 Писемні джерела. Передумови виникнення держави у східних слов’ян. Норманська теорія. Руська земля. Київське князівство Аскольда. Народження Давньоруської держави. Розвиток держави.

2 Перші великі київські князі. Піднесення та розквіт держави. Податкова, адміністративна, військова реформи. Прийняття християнства. Відносини з Візантією. Політичний і суспільний устрій. Економічний розвиток. Централізована монархія Володимира Мономаха.

3 Причини політичної роздробленості. Поліцентралізація Русі. Форма державного устрою. Система колективного сюзеренітету. Дуумвірат. Київське, Переяславське, Чернігівське, Галицьке, Волинське князівства. Змагання князів за політичне лідерство. Наслідки роздробленості. Утворення Галицько-Волинського князівства. Етапи розвитку. Данило Галицький. Князівство в останній третині ХІІІ – першій половині ХІV ст. Війни “за галицьку спадщину”. Розпад Руського королівства. Сумщина за часів Київської Русі. Культура Русі княжої доби. Київська Русь у світовій історії.

4 Русь і Степ. Відносини з печенігами, половцями. Монголо-татарська навала. Нашестя Батия. Економічна, політична, військова залежність руських земель від завойовників. Відносини із Золотою Ордою. Наслідки навали.

Тема 3

УКРАЇНА В ДОБУ ПІЗНЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ.
ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ ПЕРІОД
(друга половина ХIV – перша половина ХVІІ ст.)

1. Українські землі в складі Польського королівства, Великого князівства Литовського і Московської держави.
2. Україна під владою Речі Посполитої.
3. Виникнення козацтва. Запорозька Січ. Козацькі війни.
4. Церква і духовне життя. Освіта і культура.

1 Київська і Волинська землі. Входження до складу Литовської держави. Перший удільний період. Кревська унія 1385 р. Ягайло і Вітовт.  Громадянська війна 1432-1440 рр. Другий удільний період. Соціальна структура. Економіка. Фільваркова система господарювання. Державний устрій. Міське життя. Еволюція прав окремих станів. Литовські Статути. Реформи 1564-1566 рр. Галицька Русь. Демографічні зміни. Етнічна строкатість міст. Магдебурзьке право і цеховий устрій міст. Північно-східна частина України у складі Московської держави.

2 Люблінська унія 1569 р. Об’єднання Русі у складі Речі Посполитої (Галичина, Волинь, Київщина, Поділля, Чернігівщина). Шляхетська колонізація степової України. Соціальні зміни. Шляхта. Бояри. Міщани. Селяни. Поляки і євреї в Україні. Сумщина у Литовсько-Польську добу. Українські землі у складі Угорського королівства, Молдавського князівства, Кримського ханства.

3 Походження слова “козак”. Фактори виникнення козацтва. Джерела формування козацтва. Виникнення Запорозької Січі. Д.Вишневецький (Байда). Соціально-економічний, політичний і військовий устрої на Січі. Судова влада. Військове мистецтво, побут, звичаї. Запорізька Січ у міждержавних відносинах країн Східної Європи та Азії. Реєстрове козацтво. Козацько-селянські повстання кінця ХVI – першої третини XVII ст. Козацтво на варті південних рубежів. Козацтво як чинник міжнародного життя.   Петро   Сагайдачний.  “Ординація   Війська   Запорізького” 1638 р.

4 Православна і Римська церкви на Галичині: перший досвід співіснування. Київська митрополія. Співжиття православних і католиків у Литовській державі. Реформаційний рух. Братства. Пошуки шляхів релігійного порозуміння. Церковні собори у Бересті 1596 р. Полеміка між уніатами і католиками та православними. Єзуїтство в Україні. Шляхта і міщани на захисті православ’я. Легалізація православної митрополії у Речі Посполитій. Острозька академія. Києво-Могилянський  колегіум.  Культура України напередодні революції ХVІІ ст.

Тема 4

УКРАЇНА В ДОБУ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ.
КОЗАЦЬКА ЕРА
(друга половина ХVІІ – ХVІІІ ст.)

1. Національна революція 1648-1657 рр.
2. Руїна (1658-1678).
3. Політичне становище наприкінці XVII – на початку XVIII ст.
4. Обмеження  та ліквідація державності.
5. Приєднання Південної і Правобережної України. Визвольні рухи.

1 Різні точки зору на визначення подій середини ХVII ст. Проблема типології, хронологічних меж революції. Причини, рушійні сили, особливості революції. Її характер та періодизація. Богдан Хмельницький. Державне будівництво. Соціально-економічні зміни у роки революції. Українсько-польські угоди. Українсько-московські договори. Сумщина в роки революції. Значення революції.

2 Турецький, кримськотатарський і шведський впливи на українські справи. Громадянська війна. Українсько-московська війна. Андрусівське перемир’я 1667 р. Розчленування України на Лівобережну і Правобережну. Петро Дорошенко.

3 Адміністративний і державний устрої Лівобережної України. Гетьманство І.Самойловича. Бахчисарайська угода 1681 р. “Трактат про вічний мир” 1686 р. Гетьманування І.Мазепи. Північна війна і Україна. Політика Петра І щодо України. Союз із Швецією. Полтавська битва. Конституція П.Орлика. Гетьманування  І.Скоропадського.

4 Малоросійська колегія. П.Полуботок. Відновлення гетьманату. Д.Апостол. Правління гетьманського уряду. К.Розумовський. Глухів – гетьманська столиця. Малоросійська колегія (1764-1782). Зміна адміністративного устрою. Зруйнування Запорізької Січі. Подальша доля козацтва. П.Калнишевський. Перетворення козацького війська на частини регулярної російської армії. Місія В.Капніста. Соціально-економічне становище.

5 Правобережна Україна під владою Польщі. Шляхта і міщани українських міст. Зміни у релігійному житті. Василіанське просвітництво. Євреї на Правобережжі. Хасидизм. Гайдамацький рух. Коліївщина. Рух опришків. Поділи Речі Посполитої. Російсько-турецька війна 1768-1774 рр. Приєднання до Росії Криму. Слобідська Україна. Сумщина у  XVII-XVIII cт.

Тема 5

УКРАЇНА У НОВИЙ ЧАС.
ПІД ВЛАДОЮ ДВОХ ІМПЕРІЙ
(кінець XVIII – початок ХХ ст.)

1. Інкорпорація українських земель до складу Російської й Австрійської імперій.
2. Неукраїнські революційні рухи.
3. Хвилі українського національного відродження.
4. Соціально-економічна модернізація.
5. Національний рух на межі ХІХ-ХХ ст. Мобілізаційні можливості українського руху напередодні революції.

1 Адміністративно-територіальний поділ. Намісництва. Генерал-губернаторства. Губернії. Повіти. Уніфікація управлінської системи. Російсько-турецька війна 1806-1812 рр. Україна у війні проти Наполеона 1812 р.

2 Загострення соціальних протиріч і піднесення суспільної думки. Масонські ложі. Декабристський рух в Україні. Південне товариство. Північне товариство. Товариство об’єднаних слов’ян. Політичні гуртки викладачів і студентів у Харкові (1826-1827) і Ніжині (1827-1830). Польський визвольний рух в Україні. Польські повстання 1830-1831, 1863 рр. на Правобережній Україні.

3 Малоросійське товариство. Кирило-Мефодіївське братство та його програмні документи. Питання національної свободи. Паростки національного відродження. Здобутки в галузі історії. Мовознавчі студії. Фольклорні досліди. Формування наукових центрів українознавства. “Руська трійця”. Революція 1848-1849 рр. в Австрійській імперії. Головна Руська Рада. Політизація національного відродження в Галичині.

4 Соціальна структура населення. Поділ на стани. Нові класи і групи: буржуазія, наймані робітники. Формування національної інтелігенції.  Зрушення в аграрному секторі. Технічний переворот у промисловості. Пожвавлення торгівлі. Поява річкового і морського пароплавства.  Скасування кріпацтва на західноукраїнських землях (1848 р.). Селянська реформа 1861 р. в Росії. Реформи 60-70-х рр. Початок нової буржуазної доби. Індустріалізація економіки. Розвиток залізничного транспорту. Посилення державно-монополістичних тенденцій. Іноземний капітал в економіці України.

5 Революційні народники в Україні. Ліберально-буржуазний рух. Соціал-демократичні ідеї і марксизм в Україні. Перші робітничі організації і марксистські гуртки. Діяльність “громад”. Михайло Драгоманов. Громадівський студентський рух 80-90-х років. Москвофільство. Народовці: угодовська і радикальна течії. Русько-українська радикальна партія. Соціалістичні ідеї і соціал-демократичні організації у Східній Галичині. Товариство “Просвіта”. Літературне товариство ім. Т.Г.Шевченка. Утворення Революційної української партії та її ідеологія. Українська народна партія. Українська демократична партія. Українська радикальна партія. Українська соціал-демократична робітнича партія. Українська соціалістична партія. Україна в роки революції 1905-1907 рр. Політична реакція. Українська фракція у Державній думі. Столипінська аграрна реформа. Товариство українських поступовців.

Критерії оцінювання знань і вмінь для абітурієнтів
з історії України

Вступний екзамен з історії України проводиться на базі 9-ти класів загальноосвітньої середньої школи. Завдання мають на меті перевірити та оцінити рівень сформованості історичної компетентності вступників. Завдання укладено відповідно до вимог загальноосвітньої підготовки учнів, передбачених навчальною програмою з історії України для 11-ти річної школи.

Тестові завдання містять 15 варіантів по 10 завдань різної форми. Завдання розподіляються за формами:

Кожне завдання спрямоване на виявлення ступеня сформованості у абітурієнтів певного вміння (складової компетентності), тобто кожне завдання свідчить про певний рівень компетентності учнів.

Розподіл завдань за предметними вміннями (елементами історичної підготовки):

Кожне з цих завдань перевіряє не тільки зазначену предметну компетентність, а й інші. Так, опрацьовуючи завдання з історичною картою, вступник виявляє не лише просторову компетентність і картографічні вміння, а й хронологічні, логічні, інформаційні компетентності. Відкрите завдання з аналізом уривка з історичного джерела перевіряє всі предметні компетентності, а не тільки аксіологічну та мовну, про що зазначено в концепції.

За кожне правильно виконане завдання 1-9 абітурієнт отримує по 1 балу. Завдання з вибором однієї відповіді вважається виконаним правильно, якщо абітурієнт указав букву лише правильної відповіді. В усіх інших випадках (вибрано іншу відповідь; вибрано дві відповіді; відповідь відсутня) – завдання вважається невиконаним.

Завдання з короткою відповіддю є виконаним, якщо абітурієнт правильно вказав особу історичного діяча, подію, назву документа або організації, про які йдеться в джерелі (завдання 8).

Завдання 9 вважаємо виконаним, якщо абітурієнт правильно визначив дві причини (або наслідки) запропонованих подій, явищ, процесів. У випадку, якщо названо три причини/наслідки, серед яких одне твердження неправильне, а решта правильні, відповідь вважається правильною.

Виконання останнього 10 завдання дає змогу оцінити абітурієнта балами високого рівня – відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень, затверджених Міністерством освіти і науки України. Це завдання оцінюємо максимально 3 балами. Оцінюючи це завдання слід зважати на такі критерії:

• 1 бал зараховується за роботу на 3-4 речення, у якій визначено, ким був автор документа (письменник, військовий, сучасний історик, пересічний очевидець або сучасник подій). Також зазначено, про яку подію (явище) йдеться в документі, встановлено, коли відбулися описані події;
• у 2 бали оцінюється відповідь, у якій, крім зазначеного вище, визначено як автор розповіді ставиться до описуваних подій або історичних діячів; навіщо автор документа свідчить про події, тобто які ідеї він хотів донести до нащадків; з’ясовано значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі;
• 3 бали зараховуємо за розгорнуту відповідь тоді, коли в написаному абітурієнтами тексті не лише правильно паспортизовано джерело та схарактеризовано подію та явище, про які йдеться, а й визначено, у чому цінність джерела, викладено ставлення до описаних подій або діячів. Окрім того, беремо до уваги логічність і послідовність викладу, загальний рівень мовного оформлення (прийнятний/не прийнятний).

Список рекомендованої літератури:

1. Бойко О.Д. - Історія України. Навч. посібн., К.: альма-матер, 2008.
2. Д’ячков С., Мартим’янов В. Історія стародавнього світу. Давня історія українських земель. Інтегрований курс. Підручник 6 клас. – К., 2008.
3. Лях Р., Темірова Н. Історія України. Підручник 7 клас. – К., 2003.
4. Власов В. Історія України. Підручник 7 кл. – К., 2005.
5. Власов В. Історія України 8 кл. – К., 2005.
6. Г.К. Швидько. Історія України 16 – 18 ст. Підручник для 8 кл. – К., 2003.
7. О.К. Срукевич. Історія України. Підручник для 9 кл. – К., 2009.
8. Субтельний  Орест. Україна: Історія: учебное пособие / О. Субтельний. - 3-тє вид.,перероб.і доп. - Київ : Либідь, 1993. - 720 с.
9. Ф.Г. Турченко, В.М. Мороко. Історія України. 9 кл. – К., 2009.
10. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків, 1-4 том, (1990).